Міцний ґрунт Болоховських
14.05.2026
Як співпраця першого та другого поколінь родини Болоховських створила одну з найбільших біотехнологічних компаній у Східній Європі
Болоховські стартували з власною справою нетипово: від самого початку до бізнесу одночасно із сеньйорами був залучений некстджен – син Валентини та Віктора Болоховських Владислав. Так у формулі бізнес-успіху вдало поєдналися досвід першого покоління й амбіція та енергія другого. Співзасновник і CEO BTU Biotech сompany Владислав Болоховський поділився секретами злагодженої праці з батьками та планами експансії на міжнародні ринки.
«Я не мав страху»
У 1998 році Владислав закінчив Університет харчових технологій, де здобув фах біотехнолога. Після випуску одразу пішов у приватний бізнес: разом із партнерами відкрив ветеринарні аптеки.
«Паралельно декілька років з батьками виношували ідею створити приватне підприємство. Віктор Васильович і Валентина Антонівна за фахом інженери хіміки-технологи. Вони мали великий досвід, багато патентів, я – молоду енергію та великі амбіції. Випускники після навчання – усі максималісти, я не мав страху. І ми розуміли, що розробки батьків варто реалізовувати у власній приватній структурі», – розповідає Владислав Болоховський.
Валентина та Віктор Болоховські разом працювали на державному підприємстві, яке, як
і багато інших, тихо занепадало після настання незалежності України. Вони не могли на це спокійно дивитися і вирішили створити своє. Стартували з командою однодумців – десь 12–15 людей.
«Ми зареєстрували підприємство у січні 1999 року. З 2001 року орендували виробничі потужності на державному заводі у Черкаській області, який довелося реконструювати. Приватизувати його не могли, що певною мірою стримувало розвиток на тому етапі. Зараз упевнений, що, попри недоліки, це був правильний шлях. Адже потрібно було відпрацювати власну технологію виробництва біопрепаратів і заробити гроші на будівництво власного виробництва», – згадує Владислав Болоховський.
Від нафтовиків до аграріїв
На старті для BTU основними напрямами були виробництво біополімерів для інтенсифікації нафтогазового видобутку й екологічні проєкти з відновлення ґрунтів, забруднених нафтою та пластовими водами. Наразі цей напрям неосновний для компанії. Владислав каже, що, на жаль, в Україні виробникам часто простіше «розв’язати питання» з екологічними службами, ніж системно займатися відновленням середовища.
У 2000–2001 роках одним із перших великих замовників компанії стала UKRNAFTA.
«Валентина Антонівна мала розуміння, як створити мікробіологічні препарати для відновлювання ґрунтів. І ми ризикнули: взяли ділянку дві-три сотки, провели відновлення ґрунтів за нашою технологією. Ми показали результат – нам повірили. Потім взяли декілька гектарів і працювали на різних підрозділах UKRNAFTA», – розповідає Владислав Болоховський.
Такі технології дозволяли пришвидшити очищення земель: природне відновлення могло тривати три-п’ять років, а завдяки біотехнологіям – від семи місяців і до року максимум, залежно від умов.
Упродовж 2003–2005 років компанія BTU зробила стратегічний крок у своєму розвитку: побачивши позитивний вплив дії біопрепаратів на відновлення ґрунтів і екосистеми, вона зосередилася на створенні рішень саме для аграрного ринку. Головною метою стала підтримка вирощування сільськогосподарських культур завдяки природним технологіям.
Розуміючи ризики залежності від єдиного клієнта – компанії UKRNAFTA, команда усвідомлено обрала шлях диверсифікації та виходу на новий сегмент, що згодом став фундаментом для формування сучасного портфеля біопрепаратів BTU.
У 2006–2007 роках компанія офіційно зареєструвала перші продукти для сільськогосподарських потреб. Хоча запити від ринку отримували і раніше. Але якийсь час вагалися із державною реєстрацією препаратів, адже це вартісна процедура, а цілісного розуміння перспектив ринку підприємці не бачили. Наразі агро є основним напрямом виробництва BTU.
У 2020-му компанія разом із партнерами організували платформу BTU Soil Health з відновлення родючості ґрунтів. Щорічно проводять конференцію «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їхньої родючості». Платформа дає можливість формувати культуру відповідального ставлення до земельних ресурсів, будувати експертність на ринку, залучати до співпраці представників органів державної влади та бізнесу, передових науковців та освітян заради об’єднання зусиль у приверненні максимальної уваги суспільства до цієї проблеми.
«Із 2022 року ми розпочали дослідження мілітарно порушених ґрунтів. Розробляємо продукти та технології, які допоможуть відновити родючість ґрунтів після вибухових речовин і горілої техніки. Усі напрацювання висвітлюємо на нашій конференції», – розповідає Владислав.
Із блакитного океану – у червоний
У 2023 році EBITDA становила близько 60 млн грн, у 2024-му – 75 млн грн. За словами CEO, у середньому за останні п’ять років щорічне зростання компанії за різними показниками коливається в межах 15%.
«Коли ми починали, цей ринок в Україні був блакитним океаном, зараз уже червоний. Протягом минулого року ми увійшли до 300 найбільших світових виробничих компаній у своїй галузі. Для порівняння: лише у Бразилії їх близько ста. Маємо амбіцію на майбутні 10–20 років увійти у десятку найбільших виробників у Європі», – резюмує CEO.
Зараз BTU працює і з великими агрокомпаніями, і з фермерами. Спочатку шукали дистриб’юторів, але, працюючи на ринку, зрозуміли, що мають настільки складні продукти, що жоден представник не готовий донести ці знання до споживача.
«Тому ми створили свій R&D-центр (центр досліджень і розробок. – Ред.), розвивали власну мережу магазинів, організували департамент продажів і поділили його за напрямами дистрибуції – продукція для агропромислового комплексу (АПК) та товари для присадибних ділянок», – пояснює формування стратегії на ринку гендиректор BTU.
У 2021 році в компанії запустили четверту виробничу лінію, завдяки чому наростили потужність удвічі. Станом на 2025 рік вона становить 10 000 т продукції на рік. В аграрному секторі у березні – квітні високий сезон, коли у короткий період можна виконати третину обсягів збуту за рік. Збільшення потужностей дає можливість швидко реагувати на запит ринку як в Україні, так і за її межами.
У 2022 році компанія почала виробництво сухих форм біопрепаратів. У 2025-му запустила додаткову сушильну установку, збільшивши потужність виробництва у чотири рази. У таких формах біопрепарати можна транспортувати на інші континенти, дотримуючись жорсткіших вимог зберігання. Це стало черговим поштовхом для розвитку експорту.
Поступовий вихід на експорт і активна експансія
Із 2011 року компанія працювала з експортом, але не мала постійних замовників і не проводила системних маркетингових досліджень. Від 2017 року ця робота стала системною. Напрям очолив Дмитро Яковенко, який дотепер є керівником міжнародного департаменту. Відтоді BTU почали аналізувати іноземні ринки, відвідувати міжнародні заходи. У 2017 році компанія увійшла до Міжнародної асоціації виробників препаратів з біоконтролю (IBMA).
«Ми почали вибудовувати окремі стратегії на іноземних ринках, створювати відповідну команду. Питання мов тут завжди важливе. Тому деяких спеціалістів, хто працював у напрямі агро і знав іноземні мови, ми перевели в міжнародний департамент. У 2018 році організували першу конференцію та зустріч міжнародних партнерів з різних країн, запросили їх в Україну», – коментує Болоховський.
Зараз в експортному портфелі BTU контракти з 20 країнами, серед яких Німеччина, Словаччина, Болгарія, Польща, Австрія, Туреччина, Чехія, Литва, Хорватія, Сербія, Нідерланди, Молдова, Румунія, Еквадор, Колумбія, Португалія, Греція, Казахстан, Північна Македонія, Японія.
«Наша модель роботи за кордоном здебільшого базується на співпраці з дистриб’юторами. Варто розуміти, що вихід на новий ринок – це доволі дорогий і тривалий процес, адже він потребує трирічних досліджень, польових випробувань і державної реєстрації. У середньому це займає від трьох до п’яти років, залежно від країни й особливостей її законодавчої бази. Саме тому для нас дуже важливим є вибір партнера: він має поділяти наші цінності, вірити в біологізацію й у наш продукт. Ми завжди звертаємо увагу на надійність компанії та силу її команди, адже це визначає якість і довгостроковість співпраці», – пояснює Владислав Болоховський.
Ще в більше ніж 20 країнах наразі тривають дослідження. Серед них Франція, Італія, Угорщина, Данія, Латвія, Узбекистан, Індія, Перу та інші.
«У 2019 році ми заснували власну компанію в Німеччині, маючи кілька стратегічних цілей. По-перше, це була необхідна умова для реєстрації наших продуктів у країнах Євросоюзу. По-друге, ми прагнули створити логістичний центр і склад, щоб забезпечити швидку доставку як зразків, так і великих партій продукції по всій Європі та за її межами. Це рішення дозволило значно спростити доступ до наших біопрепаратів для партнерів на різних континентах. Наш офіс у Німеччині також став місцем для проведення конференцій, тренінгів і зустрічей. Тут збираються наші спеціалісти, від агрономів до науковців із R&D-центру, щоб ділитися досвідом і знаннями разом із партнерами-дистриб’юторами по всій Європі», – розповідає Владислав.
Співзасновник BTU зауважує, що вихід на європейські ринки дав йому розуміння, що власна компанія є достатньо великою з точки зору обсягів застосування продукції, адже це близько 4 млн га земель. Аналізуючи конкурентів на європейському ринку, він міркує, що умовно
завтра вони можуть перетворитися на партнерів. Доказом на користь цієї думки є те, що власні потужності BTU дозволили виготовити продукцію під private label для певних ринків.
Щоб перезавантажитися, Владислав любить покататися заміськими трасами на мотоциклі
Виклики війни
Із 2022 року аграрний ринок України суттєво змінився через скорочення земельного банку. Частина фермерів і дистриб’юторів була змушена релокуватися, і найбільше від цього постраждали саме малі господарства, адже агрохолдинги мають більше ресурсів для збереження стійкості.
«Хоча для компанії BTU цей період був позначений багатьма викликами, ми зберегли стабільність і уникли серйозних втрат завдяки двом ключовим факторам. По-перше, іноземні партнери збільшили обсяги закупівель, щоб підтримати українського виробника під час війни. По-друге, на внутрішньому ринку ми вже мали достатній портфель замовлень, передплачених наперед до початку агросезону», – розповідає Владислав Болоховський.
Бізнесмен також відзначив, що попри складні обставини навесні 2022 року компанія зберегла стабільність у своїй роботі: виробництво не зупинялося, а постачання продукції партнерам здійснювалося вчасно. Показовим прикладом стали Чернігівщина та Херсонщина: у деякі
райони доставити замовлення було вкрай складно через окупацію частини області, проте фермери чекали на продукцію, аби вчасно розпочати підготовку до аграрного сезону.
У 2023 році для всього сектора додалися нові ризики: відключення електроенергії. Щоб забезпечити безперебійне живлення, BTU системно інвестувала в енергонезалежність: купили два потужних генератори по 850 кВт кожен, під’єднали додаткові енерголінії. У 2025 році запустили сонячну станцію та вже навіть почали продавати надлишок генерації.
«Шкодуємо, що раніше не зробили цього. У нас достатньо енерговитратне виробництво, багато електроенергії потрібно під час культивування, ферментації, бо це цілком стерильні процеси, які відбуваються в апаратах. І коли ми побачили показники першого кварталу з енерговитрат, були задоволені. За три місяці вдалося заощадити близько мільйона гривень», – коментує Болоховський.
Як планують залучити молодше покоління до сімейної справи
Старша донька Владислава й Алли Болоховських Софія, якій майже 20 років, змалечку посильно допомагала батькам: спочатку роздавала листівки на виставках, знімалася у рекламі. Пізніше Софія працювала офіс-менеджеркою у київському офісі BTU й у фінансовому департаменті компанії, в R&D-центрі допомагала науковцям.
Наразі дівчина закінчила другий курс у лондонському University of Greenwich за спеціальністю «Бізнес та фінанси». Завершує оплачуване стажування у банку American Express, де працювала влітку замість канікул.
«Софія потрапила до числа кількох десятків стажерів, яких обрали серед 17 000 кандидатів. Тому ми нею пишаємося. Звісно, є бажання залучити її до сімейного бізнесу. Чи є бажання у Софії? Складно сказати. Поки кокетує, каже: «Давай, тату, відкриємо представництво у Лондоні». Я думаю, що саме членство FBN і застосування практик щодо джуніорів допоможе нам у цьому питанні. Плануємо залучати доньку до майбутніх івентів, це наша зона розвитку», – ділиться Владислав Болоховський.
Середня донька Аня перейшла до випускного класу ліцею. Вона ще не була залучена до роботи у компанії, як старша сестра свого часу, але це в планах, як і її участь у івентах FBN.
«Вона шукає себе. Аня більш творча, захоплюється грою на фортепіано. Хоча з хімією в неї теж усе дуже добре. Ми заохочуємо Аню більше уваги приділити хімії та біології. Але вона у процесі вибору навчального закладу. Ми не хочемо бути нав’язливими», – розповідає Владислав.
Молодшому сину Олександру виповнилося п’ять років. Він відвідує садочок, але батько жартома каже, що хлопець може бути майбутнім інженером.
«Дуже любить будувати з конструктора. Якщо долучиться до компанії, продовжуватиме справу дідуся Віктора Васильовича. Можливо, будуватиме наші виробничі потужності вже
у Європі. Алекс був на нашому виробництві й у лабораторії», – каже співзасновник компанії.
BTU Biotech сompany
Сьогодні це найбільший експортер біопрепаратів для аграріїв в Україні. Також компанія розвиває напрям фармакології. Є власні науково-дослідний центр і лабораторії, логістичний парк та охолоджувальні склади, мережа агромагазинів. BTU Biotech сompany пропонує понад 60 найменувань, що є результатом власних запатентованих розробок R&D-центру.
Серед них для агроринку:
• біологічні добрива – для живлення та стимуляції росту рослин;
• біодеструктори – для керованого розкладання решток рослин, боротьби з ґрунтовими патогенами та відновлення здоров’я ґрунту;
• біофунгіциди – для захисту рослин від грибкових і бактеріальних хвороб;
• біоінсектициди – для захисту від шкідливих комах;
• інокулянти – для постачання рослинам природного азоту під час вирощування бобових культур;
• мікоризоутворювальні біопрепарати – для збільшення площі поглинання кореневою системою елементів живлення та вологи.
Увесь асортимент створено на основі корисних бактерій, грибів та продуктів їхньої життєдіяльності, що не завдає шкоди ґрунтам і врожаю та сприяє природним процесам відновлення екосистеми.
«Ми однодумці»
У сімейному бізнесі Болоховських одразу було чітке розподілення обов’язків. Владислав відповідав за комерційний та юридичний напрями. Віктор Васильович – за проєктування, будівництво, виробництво та налагодження обладнання. Валентина Антонівна розробляла та впроваджувала у виробництво всі рецептури та технології. Валентина Антонівна та Віктор Васильович досі активно залучені у справи BTU на своїх позиціях та у сімейні наради.
Дружина Владислава Болоховського Алла долучилася до команди у 2004 році. Відтоді вона очолює департамент маркетингу та є співзасновницею компанії. «У нас дуже гарна комунікація з батьками. Ми однодумці, між нами поділені сфери впливу, тому ми не конкуруємо, а допомагаємо один одному. Ми разом пройшли через кризи 2008-го, 2015 року, ковідний 2020-й. Ті виклики лякали нас, але ми разом на наших сімейних нарадах знаходили рішення. На івентах FBN Ukraine ми дізналися про переваги сімейної конституції та плануємо розробити такий документ згодом», – розповідає Владислав.
Етапи розвитку BTU Biotech сompany
1999 – рік заснування групи компаній БТУ-ЦЕНТР родиною Болоховських.
2001 – співвласниця, директорка з перспективи та розвитку компанії Валентина Болоховська та головна мікробіологиня Ольга Нагорна отримали Державну премію України у галузі науки і техніки.
2005 – БТУ-ЦЕНТР розпочав перші сільськогосподарські дослідження.
2007 – зареєстровані перші біопрепарати для сільського господарства.
2011 – здійснено першу експортну поставку.
2013 – зареєстровано нову торговельну марку продукції для присадибних ділянок – «Жива Земля».
2017 – початок системного експорту.
2018 – БТУ-ЦЕНТР займає 46,5% українського ринку біопрепаратів серед препаратів українського виробництва. Засновано Інститут прикладної біотехнології – науково-дослідну структуру для агронапряму.
2019 – відкриття власного офісу-представництва у Німеччині.
2021 – запуск 4-ї виробничої лінії на заводі в Ладижині. Потужність виробництва збільшилася до 10 000 т/рік.
2022 – початок повномасштабного вторгнення: БТУ-ЦЕНТР продовжує роботу та впроваджує волонтерські ініціативи.
2024 – до 25-річчя новий етап у розвитку групи компаній відзначається ребрендингом: БТУ-ЦЕНТР стає біотехнологічною компанією BTU.
2025 – BTU розширила виробництво сухих форм біопрепаратів.
Етапи розвитку BTU Pharma
2003 – створення фармацевтичної компанії ЕНЗИФАРМ (окремий фармацевтичний бренд).
2004 – вихід лікарського засобу «Бластомуніл».
2017–2020 – вихід лінійки дієтичних добавок Proeffect bioline.
2021 – вихід на ринок «Флорафану», пробіотика нового покоління, початок роботи із найбільшими дистриб’юторами України, а також формування зовнішньої служби медичних представників.
2024 – ЕНЗИФАРМ отримує оновлену назву BTU Pharma у групі компаній BTU.
Родина Болоховських: Владислав з дружиною Аллою, старша донька Софія, середня – Анна та молодший син Олександр
Чим для родини корисна FBN Ukraine
Співзасновники BTU долучилися до спільноти FBN Ukraine наприкінці грудня 2023 року і вже встигли побувати на кількох івентах асоціації в Україні та Мадриді, високо оцінивши користь від відвідування. «По-перше, корисно бачити, як влаштовані компанії – і великі, і маленькі. Наприклад, власники готелю, який нас приймав у Мадриді, продемонстрували правильну передачу справ від старшого до молодшого покоління. По-друге, це нетворкінг та обмін досвідом з такими, як ми, українськими власниками бізнесів. Спілкування з ними дає розуміння здобутків і викликів, які стоять перед нами усіма, того, як правильно долучати наших дітей до справ. Дослухаємося до слів Владислава Бурди про важливість застосування сучасних практик у системі управління сімейними компаніями», – розповідає Владислав Болоховський. Створення ради директорів у майбутньому співзасновник BTU також бачить однією із зон розвитку компанії, в опануванні якої планує спиратися, зокрема, й на досвід інших мемберів FBN.
